Рябуха Андрій Володимирович

Однією із проблем з якою зіштовхується сторона захисту при виборі тактики захисту на стадії досудового розслідування є обмежене розуміння якими доказами володіє сторона обвинувачення (слідчий, прокурор). Кримінально процесуальне законодавство України передбачає обов’язок сторони обвинувачення розкрити матеріали кримінального провадження після закінчення досудового розслідування. За таких обставин, у випадку коли підзахисна особа дійсно скоїла протиправні дії, доцільно вибудовувати версію після ознайомлення із усіма матеріалами справи. «Версія» вибудовується за наступними принципами, а саме береться за основу об’єктивно доведені обставини (об’єктивна сторона злочину) та «вигадується» суб’єктивна сторона (відношення особи до доведених обставин). В деяких випадках можливо здогадатись про те якими доказами може володіти сторона обвинувачення чи якими зможе заволодіти підчас досудового слідства. Однак це не стосується випадків коли підчас досудового розслідування проводились НСРД (негласні слідчі розшукові дії), такі як аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем, тощо. За таких умов доцільно обмежитись в наданні пояснень та показів на досудовому розслідуванні. Можливо наприклад при допитах висловлювати позицію, щодо не визнання вини та повідомленні про те що усі вчинені дії Вами скоєнні при безпосередньому примусі з боку іншого підозрюваного але не конкретизувати в чому він полягав. Однак в будь-якому випадку на досудовому розслідуванні слід приймати участь в слідчих діях та фіксувати допущені порушення стороною обвинувачення. За можливості оскаржувати порушення. Збирати докази відсутності ризиків для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі смерті особи за місцем свого проживання родичам, близьким або іншим особам необхідно: повідомити сімейного лікаря, з яким померлою особою при житті було укладено декларацію, про настання смерті такої особи; при неможливості огляду тіла померлої особи сімейним лікарем, необхідно звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги. У разі смерті особи за межами свого місця проживання, особам, які виявили померлого необхідно: звернутись до служби екстреної медичної допомоги за телефоном 103 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття бригади екстреної медичної допомоги; звернутися до органів Національної поліції України за телефоном 102 з повідомленням про смерть особи та очікувати прибуття екіпажу. Важливо! Під час воєнного стану телефони екстрених служб можуть працювати з похибками. Для цього органи місцевого самоврядування інформують громадян, за якими телефонами можна звертатися до цих служб. Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть. Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi встановленням факту вiдсутностi ознак насильницької cмepтi або на пiдставi наявної медичної документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення) (пункт 3 Порядку). Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 Порядку може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів. Зверніть увагу! Заклади охорони здоров’я видають лікарські свідоцтва про смерть за територіальним принципом.

Військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт та документи, що підтверджують підстави для звільнення (висновок ВЛК). Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України" та інших нормативних актів. Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає справи та посаду і виключається зі списків військової частини. У разі, якщо висновок ВЛК не свідчить про погіршення стану здоров’я, то у достроковому звільнені буде відмовлено. Військово-лікарська комісія (ВЛК) - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка полягає в проведенні медичного огляду (включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови)) (пункт 1.1 глави 1 розділу II Положення). Направлення на ВЛК Направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів; військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами ( пункт 6.1 глави 6 розділу II Положення). Військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах за територіальним принципом, у тому числі за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки (пункт 6.6 глави 6 розділу II Положення). Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ. а результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря. На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ "А" та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).

ЗАЯВА про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину * Я, ______________________, ______________ року уклала шлюб з гр. _________. Від цього чоловіка у шлюбі ________________ року у нас народився син (дочка)___________, який проживає зі мною і знаходиться на моєму утриманні. З _________________ року я із чоловіком подружні стосунки припинила і боржник зі мною та сином не проживає. Батько сина – ____ ПІБ боржника______, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, тому я вимушена поставити питання про стягнення аліментів в судовому порядку. Я ніде не працюю, ніяких допомог на дитину не отримую. Боржник іншим особам аліменти не виплачує, є працевлаштованим. Керуючись ст. 95, 96, 98 ЦПК України, - ПРОШУ: Стягнути з__ПІБ боржника_____, ____________ року народження, на мою користь аліменти на утримання сина (дочки) ____ПІБ сина/дочки, ______________ року народження, в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. ДОДАТКИ: - копія свідоцтва про народження дитини; - копія свідоцтва про розірвання шлюбу; - довідка з місця роботи боржника; - довідка з місця проживання; - ідентифікаційний код заявника, боржника; - копія заяви та додатків для боржника. ___________ року ___________________ (підпис) К.І. Іванова * Відповідно до п.4 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Договір «онлайн кредитування» фізично не підписується, однак він укладається шляхом підписання електронним цифровим підписом. Статтею 1 Закону України “Про електронний цифровий підпис” визначено, що електронний цифровий підпис це вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомоги особистого ключа та перевіряється за допомоги відкритого ключа. Електронний договір укладаеться шляхом обміну електронними повідомленнями, підписується шляхом обміну електронними повідомленнями, моментом його підписання є використання: 1. Електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2. Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним Законом України "Про електронний цифровий підпис"; 3. Аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Укладення онлайн кредитів знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов’язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов’язковим. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України. У разі невиконання умов електронного кредитного договору, сума отриманого кредиту, проценти за користування ним та проценти за прострочення терміну повернення кредиту, підлягають примусовому стягненню в судовому порядку (відкриття виконавчого провадження, арешт майна та банківських рахунків, звернення стягнення на частину офіційного доходу). На підставі аналізу усталеної судової практики примусовий порядок стягнення коштів передбачений лише шляхом звернення до суду із відповідним позовом мікрофінансової установи. З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).

Про стягнення аліментів без розірвання шлюбу йдеться в ситуації, коли чоловік чи дружина не виконує, чи виконує недобросовісно обов’язок по утриманню дітей. Не існує законодавчої заборони чи обмеження стосовно способів стягнення аліментів без розлучення, порівняно із загальним порядком, проте, з мотивів процесуальної економії більш доречним буде судовий порядок стягнення аліментів. Позовне провадження Куди звертатися Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Перелік необхідних документів позовна заява (форма та зміст повинні відповідати ст. 175 ЦПК); копія паспорта позивача; копія свідоцтва про шлюб; копія свідоцтва про народження спільних дітей. При подачі заяви на аліменти потрібно враховувати, що судом може бути нарахована лише певна відсоткова частина від офіційного доходу одного з подружжя, або аліменти у твердій грошовій сумі. Існують певні чинники, які впливають на розмір аліментних виплат. Наприклад, стан здоров’я дитини, стан здоров’я одного з подружжя, рівень доходів, наявність інших дітей у того з подружжя , який виконує аліментні зобов’язання. Тому, якщо офіційний дохід відрізняється від неофіційного, а так само при нерегулярному доході або відсутності офіційного працевлаштування, краще вимагати виплату аліментів у твердій грошовій сумі. Для цього можуть знадобитися документи, що підтверджують, що фактичний заробіток перевищує суму, зазначену в довідці про доходи. Наприклад, документи, які свідчать про придбання дорогих речей, укладанні прибуткових угод. Вартість Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Файл:Заява про видачу судового наказу.docx

ПОЗОВНА ЗАЯВА про розірвання шлюбу 15 червня 2008 року я зареєструвала шлюб з Петренком Іваном Івановичем у Відділі реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції, актовий запис № 647 (Копія свідоцтва про одруження Серія 1-БП № 028739 від 15 червня 2008 року). Від даного шлюбу спільних дітей не маємо. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у нас відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Ми втратили почуття любові та поваги один до одного. З відповідачем спільного господарства не ведемо. У відповідності до ч.3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Вважаю, що наш з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить моїм інтересам, у зв’язку з чим наполягаю на його розірванні. Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Розірвання шлюбу судом відбувається за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК. Відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України повідомляю, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися. Відповідно до п.7.ч.3 ст.175 ЦПК України повідомляю, що вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось. Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України зазначаю перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви_____________________________________________________, -зазначаю докази, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності)_______. Відповідно до п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України повідомляю, що у позивача (або іншої особи) перебувають оригінали письмових або електронних доказів , копії яких додано до заяви. Згідно із п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України повідомляю, що понесені мною витрати становлять _____________ (оплата судового збору),________________(витрати за надання правової допомоги) що підтверджується квитанцією. Очікую понести такі витрати __________________________. У відповідності із п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Судовий збір сплачений мною в повному обсязі на підставі п.1.3.ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» . Якщо особа звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, в позовній заяві зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України,- ПРОШУ: Розірвати шлюб укладений між мною, Петренко Ніною Семенівною та Петренком Іваном Івановичем, зареєстрований 15 червня 2008 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції, актовий запис № 647. Додаток: оригінал квитанції про сплату судового збору 2 копії позовної заяви 2 копії свідоцтва про шлюб 2 копії паспорта та коду РНОКПП попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи «___» __________ 20___р. _____________ (підпис) Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Відповідно до ч.5 ст.175 ЦПК України у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку. Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку окремого або позовного провадження. Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу не видається.

Ви має право на звернення до суду із цим позовом, так як Ви є спадкоємцем за законом, який у разі відсутності заповіту отримав би у спадок майно; Підставами визнання недійсним заповіту є: складання заповіту особою, яка не мала на це права, тобто недієздатною особою; складання заповіту з порушенням вимог щодо його оформлення та посвідчення; при складанні заповіту волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповіт може бути визнаний недійсним у разі недодержання в момент його складання вимог щодо оформлення та посвідчення.Вимоги до форми заповіту визначені статті 1247 ЦКУ, відповідно до якої заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, дати та місця народження заповідача та має бути особисто підписаний заповідачем. Основною підставою для оспорювання заповітів в судовій практиці є порок волі та/або волевиявлення заповідача.Доказом у цій категорії справ, для встановлення психічного стану спадкодавця на момент підписання заповіту, який би давав підстави вважати, що особа не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними на момент складання заповіту, буде висновок посмертної судово-психіатричної експертизи, яку призначає суд за клопотанням однієї із сторін - учасників процесу. В окремих випадках судом також призначається почеркознавча експертиза. (п. 16 ППВСУ від 06.11.2009 № 9) Незважаючи на те, що висновок експерта не є беззаперечним доказом і повинен оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами, на практиці він відіграє вирішальну роль при встановленні судом недійсності заповіту. У випадку коли ми визнаємо заповіт недійсним то він буде таким що не породжує тих правових наслідків, на які він був спрямований.

Родина загиблого військовослужбовця має право претендувати на заробітну плату (якщо вона була не виплачена), допомогу на поховання та одноразову допомогу, яка була встановлена Президентом України НЕОБХІДНО ОТРИМАТИ з військової частини: -витяг з наказу про виключення з особового складу (надається тоді, коли із померлим військовослужбовцем та членами його родини повністю розрахувалися тобто виплатили невиплачену заробітну плату) -витяг з наказу про особову справу ПОТІМ до військового комісаріату з наступними документами: копію паспорта, копію реєстраційного номера картки платника податків, копія банківських реквізитів, на які будуть перераховані кошти, свідоцтво про смерть, документи, що підтверджують родинні зв’язки заявника та загиблого. витяг з наказу про виключення загиблого зі списків особливого складу військової частини, витяг з особової справи про склад сім'ї постанову військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв’язку смерті Право на отримання грошової допомоги, у разі загибелі військовослужбовця, мають право члени його сім’ї та утриманці.